- велеречивий
- —————————————————————————————велеречи́вийприкметниккнижн.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
велеречивий — а, е, заст., ірон. Багатослівний, пишномовний … Український тлумачний словник
велеречивий — многословен; който се хвали … Църковнославянски речник
велеречивість — вості, ж. Абстр. ім. до велеречивий … Український тлумачний словник
велеречиво — Присл. до велеречивий … Український тлумачний словник
елоквентний — а, е, книжн., заст. Велеречивий, красномовний … Український тлумачний словник
промовний — а/, е/, діал. Красномовний, велеречивий … Український тлумачний словник